Під час завантаження музики на Spotify, Apple Music, YouTube Music та інші платформи артист стикається з двома важливими кодами — UPC та ISRC. На перший погляд вони можуть здаватися звичайними технічними номерами, однак саме за ними музичні сервіси розпізнають релізи та окремі записи.
UPC і ISRC виконують різні функції:UPC ідентифікує весь реліз, а ISRC — конкретний трек або версію запису.
Що таке UPC-код
UPC — Universal Product Code, тобто універсальний код продукту. У музичній індустрії він використовується для ідентифікації релізу як окремого продукту.
UPC може бути присвоєний:
- синглу;
- мініальбому;
- альбому;
- збірці;
- іншому цифровому або фізичному музичному релізу.
Наприклад, альбом із десяти композицій матиме один UPC-код на весь альбом, але кожна композиція всередині нього матиме власний ISRC.
У міжнародній системі GS1 UPC належить до сімейства ідентифікаторів GTIN. У музичній дистрибуції словом «UPC» також часто називають штрихкод релізу загалом, навіть коли фактично використовується 13-значний EAN або інший сумісний формат. GS1 визначає GTIN як номер для унікальної ідентифікації товарної одиниці, а UPC та EAN — як поширені способи його представлення.
Як виглядає UPC
Зазвичай це цифровий код, наприклад: 198765432109
Для цифрового релізу артисту переважно не потрібно самостійно створювати штрихкод або реєструватися в GS1. Код може надати музичний дистриб’ютор або лейбл під час підготовки релізу.
Навіщо потрібен UPC
UPC допомагає платформам і дистриб’юторам:
- розпізнавати реліз;
- зберігати його у своїх каталогах;
- пов’язувати дані про альбом або сингл;
- вести звітність щодо використання релізу;
- відрізняти один продукт від іншого.
Один і той самий трек може входити до кількох релізів. Наприклад, спочатку композиція виходить як сингл, а пізніше додається до альбому. У такому разі сингл та альбом матимуть різні UPC-коди, оскільки це два окремі продукти.
Що таке ISRC-код
ISRC — International Standard Recording Code, або міжнародний стандартний код запису.
Це унікальний ідентифікатор конкретного аудіозапису або музичного відео. Офіційна система ISRC управляється міжнародною музичною індустрією через IFPI. Код дає змогу постійно та однозначно ідентифікувати кожну версію запису.
Як виглядає ISRC
Приклад коду: UAABC2600001
У документах код також може записуватися з дефісами: UA-ABC-26-00001
Дефіси використовуються для зручності читання. Під час передавання метаданих код зазвичай записується одним рядком.
ISRC складається з 12 символів. Його окремі елементи пов’язані з префіксом реєстранта, роком присвоєння та унікальним номером запису. Водночас IFPI наголошує, що окремі символи не варто використовувати для визначення поточного власника прав або фактичного року запису: ISRC потрібно сприймати як єдиний ідентифікатор.
Один трек — один ISRC?
Один і той самий незмінений запис повинен зберігати свій ISRC під час повторного випуску, переходу до іншого дистриб’ютора або включення до нового альбому.
Наприклад, трек вийшов як сингл, а через кілька місяців був доданий до альбому. Якщо аудіозапис не змінювався, для нього потрібно використати той самий ISRC.
Новий код потрібен тоді, коли створено окрему версію запису, наприклад:
- ремікс;
- акустичну версію;
- live-версію;
- новий студійний запис;
- інструментальну версію;
- версію з іншим виконавцем;
- суттєво змінений мастер.
Просте обрізання тиші, зміна формату файлу або технічне перекодування не завжди означає створення нового запису. Рішення залежить від того, чи сприймається версія як окремий музичний продукт.
Не можна присвоювати новий ISRC тільки тому, що артист змінив дистриб’ютора або лейбл. Якщо запис уже має код і залишається тим самим, старий ISRC необхідно зберегти. Це прямо передбачено правилами системи ISRC.
Чим UPC відрізняється від ISRC
Розглянемо реліз із трьох композицій:
Реліз: «Нічне місто»
UPC релізу: 198765432109
До нього входять:
- «Нічне місто» —
UAABC2600001 - «Без світла» —
UAABC2600002 - «До ранку» —
UAABC2600003
У цьому прикладі:
- один UPC позначає весь реліз;
- три ISRC позначають три окремі записи.
Якщо композиція «Нічне місто» пізніше увійде до іншої збірки без зміни аудіо, збірка отримає новий UPC, але трек повинен зберегти ISRC UAABC2600001.
Чи захищають ці коди авторські права
UPC та ISRC самі по собі не створюють авторське право і не підтверджують володіння ним.
ISRC ідентифікує запис, але не є свідоцтвом про реєстрацію авторських або суміжних прав. Так само UPC лише визначає реліз як продукт.
Проте правильно присвоєні коди важливі для обліку музики. Вони допомагають платформам, дистриб’юторам, організаціям колективного управління та іншим учасникам ринку зіставляти використання запису з правильними метаданими.
Чи впливає ISRC на виплату роялті
ISRC використовується в системах обліку записів і звітності, але сам код не «збирає» гроші автоматично.
Для правильної виплати роялті важливий комплекс даних:
- ISRC запису;
- назва треку;
- імена основних та запрошених виконавців;
- власник мастер-запису;
- автори музики й тексту;
- частки правовласників;
- території та строки дії прав;
- коректні дані в системі дистриб’ютора.
Помилка в одному символі ISRC або створення дубліката може ускладнити зіставлення даних. Саме тому під час перенесення каталогу до нового партнера потрібно зберігати коди вже випущених записів.
Хто присвоює UPC та ISRC
Коди можуть бути присвоєні:
- музичним дистриб’ютором;
- лейблом;
- уповноваженим ISRC-менеджером;
- власником запису, який має власний ISRC-префікс.
Зазвичай незалежному артисту не потрібно отримувати власний префікс. Під час роботи з дистриб’ютором UPC та ISRC можуть бути створені в межах підготовки релізу.
Водночас артист або лейбл повинен зберігати всі отримані коди. Вони знадобляться для перевидання, перенесення каталогу, перевірки звітів і роботи з правами.
Що потрібно зберігати після випуску релізу
Після доставки музики на платформи варто мати окрему таблицю або каталог, у якому зазначені:
- назва релізу;
- UPC;
- назва кожного треку;
- ISRC кожного запису;
- дата релізу;
- версія треку;
- основні та запрошені виконавці;
- власник мастер-запису;
- автори та їхні частки;
- дистриб’ютор, через якого було доставлено реліз.
Не варто покладатися лише на особистий кабінет дистриб’ютора. У разі зміни партнера або втрати доступу до старої системи власна база кодів суттєво спростить перенесення каталогу.
Найпоширеніші помилки
Одна з основних помилок — створення нового ISRC під час звичайного перевипуску. Це може призвести до появи дубльованих сторінок треку, розділення статистики та складнішого зіставлення звітів.
Інша поширена ситуація — використання одного ISRC для різних версій композиції. Оригінал, ремікс і live-версія є окремими записами та повинні мати окремі коди.
Також не слід використовувати один UPC для різних релізів. Навіть якщо альбоми містять однакові треки, кожен самостійний реліз повинен мати власний ідентифікатор продукту.
